Право на безоплатне отримання земельної ділянки для учасників бойових дій існує в українському законодавстві ще з 1990-х, але лише незначна частка тих, хто має на це право, реально ним скористалась. Причина — не в бюрократичних перешкодах, а в тому, що більшість людей просто не знають, з чого починати і які документи потрібні.
Земля надається безоплатно, проте не автоматично. Потрібно самостійно подати заяву, зібрати пакет документів і пройти певну процедуру. Держава не нагадуватиме вам про це право — вся ініціатива на вашому боці.
Учасники бойових дій мають право отримати земельну ділянку безоплатно у власність — це закріплено у статті 57 Земельного кодексу України. Розмір ділянки залежить від її цільового призначення.
Які ділянки можна отримати і в якому розмірі
Перш ніж розбиратися з документами, варто визначитись: яку саме ділянку ви хочете отримати. Від цього залежить і розмір, і місце пошуку вільних земель.
Закон передбачає кілька видів цільового призначення:
- для ведення особистого селянського господарства — до 2 гектарів
- для садівництва — до 0,12 гектара
- для будівництва і обслуговування житлового будинку (присадибна ділянка) — до 0,25 гектара у селах, до 0,15 гектара у селищах, до 0,10 гектара у містах
- для дачного будівництва — до 0,10 гектара
- для індивідуального гаражного будівництва — до 0,01 гектара
Важливо розуміти: ви можете отримати лише одну ділянку кожного виду. Тобто можна взяти ділянку під садівництво і окремо під будівництво будинку — це два різних права, які не конкурують між собою.
Де шукати вільні земельні ділянки
Головний інструмент — публічна кадастрова карта України. На ній можна побачити земельні ділянки з визначеним статусом і дізнатися, чи є вільні землі у потрібному районі. Також у кожній місцевій раді є відділ земельних відносин — саме туди звертаються з питанням про наявність вільних ділянок.
Якщо людина хоче отримати ділянку в конкретному населеному пункті, нерідко виявляється, що весь фонд уже розподілений або в черзі сотні людей. Це не означає відмову назавжди — ділянки поступово формуються, і черга рухається.
Черга чи конкретна ділянка
Є два сценарії. Перший — ви знайшли конкретну вільну ділянку і просите її виділити. Другий — ви стаєте в загальну чергу і чекаєте, коли буде що запропонувати. Учасники бойових дій мають право на першочергове отримання землі, тобто просуваються в черзі швидше за звичайних заявників.
Документи та порядок подачі заяви
Пакет документів стандартний, але кожен орган може запросити додаткові довідки — тому краще уточнити перелік у конкретній раді перед подачею.
| Документ | Де отримати |
|---|---|
| Посвідчення учасника бойових дій | Військкомат або Мінветеранів |
| Паспорт та ідентифікаційний код | Наявні особисто |
| Довідка про реєстрацію місця проживання | ЦНАП або онлайн через Дію |
| Заява встановленої форми | Відділ земельних відносин місцевої ради |
| Графічні матеріали із зазначенням бажаного місця (якщо є) | Геодезист або публічна кадастрова карта |
Сама процедура виглядає так
- Подати заяву до відповідної ради (сільської, селищної, міської або районної держадміністрації — залежно від того, де розташована земля).
- Рада протягом місяця розглядає заяву і приймає рішення — дозволити розроблення проекту землеустрою або відмовити з обґрунтуванням.
- Якщо дозвіл отримано — замовляєте розроблення проекту землеустрою у ліцензованої землевпорядної організації.
- Проект погоджується у відповідних органах (Держгеокадастр та інші).
- Рада затверджує проект і передає ділянку у власність — оформлюється рішення.
- Реєструєте право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Скільки це коштує і скільки займає часу
Сама процедура отримання землі для учасника бойових дій — безоплатна. Але розроблення проекту землеустрою оплачується за рахунок заявника. Вартість варіюється від 5 000 до 15 000 гривень залежно від регіону і складності. Загальний строк від подачі заяви до реєстрації права власності в середньому складає від 6 до 12 місяців.
Багато хто помиляється, коли подає заяву до органу, який не має повноважень щодо конкретної ділянки. Наприклад, земля може відноситись до сільської ради, а людина звертається до райдержадміністрації — і отримує відмову не по суті, а через непідвідомчість. Перед подачею варто точно з’ясувати, хто є розпорядником земель у тому місці, яке вас цікавить.
Що робити, якщо відмовляють або затягують строки
Відмова від ради — не кінець шляху. Законодавство чітко визначає підстави для відмови, і якщо їх немає, рішення можна оскаржити.
Рада зобов’язана надати письмову відмову з обґрунтуванням. Якщо відмова немотивована або надана після закінчення строку розгляду — це підстава для оскарження у суді або через Держгеокадастр.
Куди звертатись при порушенні прав
Є кілька варіантів, і вони не виключають один одного:
- Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) — контролює дотримання земельного законодавства
- Офіс Уповноваженого Верховної Ради з прав людини — якщо порушуються права учасника бойових дій
- Адміністративний суд — оскарження незаконної відмови або бездіяльності органу
- Мінветеранів — консультативна підтримка і допомога у відстоюванні прав
Як пришвидшити процес
| Дія | Ефект | Складність |
|---|---|---|
| Подати заяву через ЦНАП | Фіксується дата і строки | Низька |
| Попередньо обрати конкретну ділянку на кадастровій карті | Скорочує час погодження | Середня |
| Залучити землевпорядника до підготовки матеріалів | Зменшує кількість помилок у документах | Середня |
| Відстежувати статус розгляду і нагадувати про себе | Запобігає безпідставному затягуванню | Низька |
Практика показує: ті, хто одразу звертаються до досвідченого землевпорядника і заздалегідь обирають конкретну вільну ділянку на кадастровій карті, проходять всю процедуру майже вдвічі швидше. Рада охочіше розглядає заяви, до яких додані графічні матеріали з позначеним місцем, а не абстрактне прохання виділити землю десь у межах громади.
Отримати землю учаснику бойових дій реально — навіть у складний час. Головне — не чекати, що хтось сам повідомить про вашу чергу чи підготує документи. Ця процедура вимагає активності саме від заявника: вибрати ділянку, зібрати папери, подати заяву і контролювати строки. Держава дала право — скористатись ним чи ні, вирішуєте ви.
About the Author
