Спадкові справи в мирний час — вже непростий процес. В умовах воєнного стану до стандартних труднощів додаються нові: нотаріуси евакуювались, документи залишились на окупованих територіях, спадкоємці розкидані по всій країні або за кордоном. Але право на спадщину нікуди не зникло. Держава адаптувала процедури, і сьогодні оформити спадщину реально навіть у таких умовах — якщо знати, як саме це працює.
Є два принципово різних сценарії: людина перебуває в Україні або за кордоном. Від цього залежить, до кого звертатись і які документи готувати. Обидва варіанти робочі, але мають свою специфіку.
Що змінилось у спадковому праві після введення воєнного стану
З лютого 2022 року законодавство внесло низку практичних коректив. Зокрема, строк прийняття спадщини у шість місяців для деяких категорій спадкоємців був подовжений або призупинений. Це стосується тих, хто перебуває на тимчасово окупованих територіях чи в зоні активних бойових дій.
Також запрацювали дистанційні механізми: нотаріуси отримали право посвідчувати заяви про прийняття спадщини без особистої присутності в окремих випадках. Консульські установи за кордоном розширили перелік нотаріальних дій для українців, які виїхали.
Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк через воєнні обставини — евакуацію, поранення, перебування в окупації — суд може визнати причину поважною і поновити строк. Судова практика вже є, і вона переважно на боці заявників.
Важливий нюанс, який легко оминути: призупинення строків стосується не всіх автоматично. Щоб скористатись цим правом, потрібно буде документально підтвердити, що саме перешкоджало своєчасному зверненню до нотаріуса. Довідки від місцевої адміністрації, підтвердження евакуації або статус ВПО можуть стати такими доказами.
До якого нотаріуса звертатись і де його знайти
За загальним правилом, спадкова справа відкривається у нотаріуса за місцем останнього проживання померлого. Але якщо той район зараз окупований або недоступний — діє принцип переносу. Ви маєте право звернутись до будь-якого нотаріуса в Україні, якщо доведете факт неможливості звернення за основним місцем.
Де шукати нотаріуса:
- Реєстр нотаріусів на сайті Міністерства юстиції України — там є фільтр за регіоном і видом діяльності
- Нотаріальні палати обласних центрів — допоможуть з переадресацією
- Для українців за кордоном — консульські установи або місцеві нотаріуси з апостилем
- Центри надання адміністративних послуг (ЦНАП) у деяких містах — мають нотаріальне вікно
Нотаріус зобов’язаний прийняти заяву про відкриття спадщини. Відмова без законних підстав — привід для скарги до регіональної нотаріальної палати.
Які документи потрібні і де їх брати у воєнний час
Стандартний пакет документів для спадкової справи залишився незмінним. Але реальність така, що частина документів може бути недоступна — залишилась в окупованому будинку, згоріла або просто не була оформлена.
Базовий перелік документів для відкриття спадщини:
- Свідоцтво про смерть спадкодавця
- Документ, що підтверджує спорідненість (свідоцтво про народження, шлюб)
- Паспорт і ідентифікаційний код спадкоємця
- Документи на майно (витяги з реєстрів, договори купівлі-продажу, технічні паспорти)
- Довідка про місце проживання або реєстрацію померлого
Якщо спадкоємець перебуває за кордоном
Мільйони українців зараз за межами країни. Оформити спадщину під час воєнного стану з-за кордону — реально, але потребує більше кроків. Перший варіант — оформити нотаріально засвідчену довіреність на довірену особу в Україні. Ця людина відкриє спадкову справу і вестиме її від вашого імені.
Другий варіант — звернутись до українського консульства або посольства в країні перебування. Консул має право посвідчити заяву про прийняття спадщини, яку потім надсилають до нотаріуса в Україні. Це офіційний і законний шлях.
Довіреність, оформлена за кордоном у місцевого нотаріуса, повинна мати апостиль і переклад на українську, засвідчений перекладачем. Без цього нотаріус в Україні її не прийме.
Порівняння варіантів для спадкоємця за кордоном:
| Параметр | Довіреність на особу в Україні | Через консульство |
|---|---|---|
| Швидкість | Залежить від довіреної особи | Довше через пересилання |
| Контроль | Нижчий — діє інша особа | Вищий — пряма участь |
| Вартість | Апостиль плюс переклад | Консульський збір |
| Ризики | Залежність від довіреної особи | Черги в консульствах |
Коли без суду не обійтись
Є ситуації, коли нотаріус просто не може вирішити питання самостійно і скеровує до суду. Це не виняткова ситуація — а нормальна частина процесу в складних справах. Такі випадки трапляються частіше саме в умовах воєнного часу.
До суду звертаються, якщо:
- пропущений строк прийняття спадщини через воєнні обставини
- смерть людини не зафіксована офіційно — наприклад, загибель під час обстрілу без свідоцтва про смерть
- є суперечка між спадкоємцями щодо частки або складу майна
- нерухомість не була приватизована або не внесена до реєстрів
- спадкоємець хоче встановити факт родинних відносин, якого немає в документах
Реальність часто розходиться з очікуваннями: багато людей думають, що суд — це роками і тисячами гривень витрат. Але справи про встановлення факту смерті або поновлення строку прийняття спадщини в разі воєнних обставин суди розглядають відносно швидко, а держмито за такі позови невелике.
Спадщина на окупованих або зруйнованих територіях
Окремий і болючий випадок — майно на окупованих землях або в зруйнованих будинках. Юридично право на спадщину зберігається навіть якщо фізично майно знищене або недоступне. Нотаріус видасть свідоцтво про право на спадщину навіть на майно, до якого немає фізичного доступу.
Свідоцтво про право на спадщину є підставою для подальшого отримання компенсації через державні програми відшкодування за зруйноване майно. Без оформленої спадщини претендувати на компенсацію буде значно складніше.
Якщо правовстановлюючі документи на майно залишились на окупованій території або знищені — їх можна відновити через запити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Реєстр доступний онлайн, і нотаріус має право сам зробити відповідний запит. Практично всі відомості про нерухомість, зареєстровану після 2013 року, там є.
Оформлення спадщини під час воєнного стану — це складніше, ніж у мирний час, але цілком реально. Держава залишила всі базові механізми, додала нові інструменти для тих, хто евакуювався або перебуває за кордоном, і закріпила право на поновлення строків у разі поважних причин. Головне — не чекати кращих часів, бо кожен місяць зволікання ускладнює ситуацію. Зверніться до нотаріуса, зберіть документи, які є, і почніть процес — решту вирішуватимете в ході справи.
About the Author
